Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкляриха

Шкляриха, -хи, ж. = скляриха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКЛЯРИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКЛЯРИХА"
Загорба́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться горбатымъ. На сій роботі не забагатієш, а загорбатієш. Ном. № 10371.
Лю́лечка, -ки, ж. Ум. отъ люлька.
Невзавороті нар. Не по дорогѣ.
Обсокотати, -кочу́, -ти́ш, гл.що. О курицѣ: вездѣ покудахтать въ данномъ мѣстѣ. Куріпочка ж ряба ввесь рай обсокотала. К. ДЗ. 164.
Осяйний, -а́, -е́ Сіяющій, блестящій. Стала одежа його осяйна. Єв. Мр. IX. 3. Куди сей дука осяйний прямує. К. Бай. 109. Мрії далекі, осяйні мені веселкою замріють. Г. Барв. 535.
Очужіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться чужимъ.
Плишка, -ки, ж. = плиска в). Шух. І. 89.
Поетизування, -ня, с. Опоэтизированіе. Желех.
Покрити, -ся. Cм. покривати, -ся.
Поріст, -росту, м. Ростокъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКЛЯРИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.