Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкодниця

Шкодниця, -ці, ж. 1) = шкідниця. 2) Шалунья, проказница.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКОДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКОДНИЦЯ"
Деліка́тно нар. Нѣжно.
Діжу́н, -на́, м. = Діж. КС. 1884. IV. 698.
За́кло, -ла, с. Кусокъ земли, вдающійся въ чужую землю. Козелец. у.
Знамено, -на, с. 1) Знакъ, знаменіе. Мій меч? Це знамено святої правди. К. ЦН. 208. 2) Знамя. Шевч. 233. Вже військо пішло, знамена мають. Чуб. V. 503. Наше національне знамено. К. ХП. 133. 3) Печать, клеймо. Левиц. І. (Правда, 1868, 449).
Коливання, -ня, с. Колебаніе, качаніе.
Крянути, -ну, -неш, гл. Ударить. Вх. Зн. 30.  
Округи нар. = округ. Позирнувши Ісус округи, рече. Єв. Мр. X. 23.
Пувка, -ки, ж.великоцвітна. Раст. Crepis grandiflora. Шух. І. 20.
Соромливо нар. Стыдливо.
Чек Въ выраженіи: на чеку. На сторожѣ. Треба було жити як на чеку: боялась його сама одна стрінути. МВ. ІІ. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКОДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.