Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

школа

Школа, -ли, ж. 1) Школа, училище. Синочки зросли — у школу пішли. Чуб. III. 404. Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить. Грин. І. 149. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: школа́. Школьники. Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранку-товаришку, як то бува з школою? Св. Л. 79. Школа по суботах було ходить туди. Св. Л. 138. 3) (жидівська). Синагога, еврейская молельня. Левиц. Пов. І. 96. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плаче-ридає: школо наша, богомільнице!» АД. II. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКОЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКОЛА"
Відпрядати, -даю, -єш, сов. в. відпрясти, -пряду, -деш, гл. Прясть въ отплату за что, отрабатывать, отработать пряденіемъ. Сестро моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? Грин. ІІІ. 399. Хто мені буде чужі мітки одпрядать? Мил. 219.
Грі́ти, -грі́ю, -єш, гл. 1) Грѣть, нагрѣвать, согрѣвать. Піч топлю, руки грію. Ном. № 12538. Чужий кожух не гріє. Ном. № 9652. Ой. місяцю, місяцю! світиш, та не грієш, — даремне в Бога хліб їси. Ном. № 596. Окропи гріть. Рудч. Ск. І. 137. Гріти самова́рь. Ставить самоваръ. Пятигорск. окр. 2) Бить, колотить. Отець Хведор грів та грів його по всьому. Левиц. І. 535. 3) — покло́ни. Бить съ усердіемъ поклоны. Гріє перед тим хрестом поклони. Мнж. 92. 4) — чупри́ну. Потѣть отъ усилій, силиться. Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? Г. Арт. (О. 1861. III. 112). Гріти гадю́ку за па́зухою. Отогрѣть змѣю на груди, приласкать неблагодарнаго. Ном. 5) Грі́ти наді́ю. Поддерживать надежду въ комъ. Нехай радіє, поки надію серце гріє. Шевч.
Зде́ржуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. зде́ржатися, -жуся, -жи́шся, гл. Удерживаться, удержаться. І хочу здержатись, та не впинюсь. Г. Барв. 283.
Злочинець, -нця, м. Злодѣй, преступникъ. Мир. ХРВ. 55. Мкр. Г. 5. Злочинцеві всі дні сповняє туга. К. Іов. 33.
Искрястий, -а, -е. = искристий. МУЕ. III. 87.
Намену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Начать говорить, открыть ротъ, заикнуться. Мені слова промовить не вільно при батьку: тілько наменусь — усі моргають, що треба мені за язик вкуситися. МВ. ІІ. 86.
Охижа, -жі, ж. Защита (въ смыслѣ строенія). Мнж. 188.
Позаморочувати, -чую, -єш, гл. Заморочить, одурить (многихъ).
Проворний, -а, -е. Проворный, быстрый, ловкій. На лихо здався він проворний, завзятійший од всіх бурлак. Котл. Ен. І.
Таксатор, -ра, м. Таксаторъ, оцѣнщикъ лѣсовъ и угодій по ихъ доходности.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКОЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.