Балабошити, -шу, -шиш, гл. Болтать, говорить. Та це діти у нас так балабошать, а чи воно такечки, — хто ж його зна.
Вигодованець, -нця, м. Воспитанникъ, питомецъ.
Довіря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. дові́ритися, -рюся, -ришся, гл. Довѣряться, довѣриться. І той, хто хліб мій їв, кому я довірявся, приятель щирий мій підняв п'яту на мене.
Киянин, -на, м. Кіевлянинъ. Ой кияне, кияне, панове громада!
Майстра́т, -ту, м. = магистрат.
Назганя́ти, -ня́ю, -єш и назго́нити, -ню, -ниш, гл. Согнать вмѣстѣ.
Питоньки, пи́точки, гл. ум. отъ питки.
Плішка, -ки, ж. Клинъ деревянный.
Убий-Душа, -ші, об. Убійца. А мій батько убий-душа.
Хутірський, -а, -е. Относящійся къ хутору, живущій на хуторі. Хутірська Одарка.
