Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злотистий

Злотистий, -а, -е. Золотой. Моя квітка злотиста. Грин. III. 507.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТИСТИЙ"
Бідня, -няти, с. Бѣдняжка. Там онде блудить сплакана дитина, без тата, мами бідна сиротина: нічо не їло, душечка му мліє, і хоче в хату бідня повернути. Федьк. І. 21. А я тебе, любко, любю, за ручку поведу. Веду бідне за рученьку, біднє не веде сі. Шух. І. 202. Іде біднє в полонинку. Шух. І. 201. біднята. Бѣдные люди. Вх. Уг. 227.
Вакарь, -ря, м. Коровій пастухъ. Вх. Зн. 5.
Варівний, -а, -е. = варівкий Шух. І. 83. То варівне місце. Фр. Пр. 138.
Звитя́жство, -ва, с. Побѣда, одолѣніе. КС. 1885. VII. 444.
Здиха́ночка, -ки, ж. Ум. отъ здиханка.
Кричання, -ня, с. Крикъ. Кричання не своїм голосом. Левиц. І. (Правда 1868, 520).
Перешкожати, -жа́ю, -єш, сов. в. перешкодити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, помѣшать, препятствовать, воспрепятствовать.
Повозчина, -ни, ж. Телѣженка. Старого ж лісу в тебе ця повозчина. Піди ж підмаж повозчину. Чуб. II. 656.
Урічний, -а, -е. = урічливий. Шух. І. 197.
Хазяйський, -а, -е. 1) Хозяйскій. Хазяйське око товар живить. Ном. № 9972. 2) хазяйський син, хазяйська дочка́. Сынъ, дочь уважаемаго хозяина, уважаемыхъ родителей.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОТИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.