Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злотистий

Злотистий, -а, -е. Золотой. Моя квітка злотиста. Грин. III. 507.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТИСТИЙ"
Брязь! меж., выраж. звукъ металла или стекла. Перстень бризь! Чуб. II. 94. Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко! Чуб. V. 207.
Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
Занево́лити Cм. заневолювати.
Іванова мушка, -ки, ж. Насѣк. = світун. Вх. Пч. І. 6.
Клект, -ту, м. = клекіт. Клект злячий з під хмар чути. Ном. № 999.
Копивка, -ки, ж. = копилиця. Вх. Лем. 426.
Поворухнути, -ну́, -не́ш, гл. Пошевелить, сдвинуть съ мѣста, шевельнуть.
Похлянути, -немо, -нете, гл. То-же, что и охлянути, но о многихъ. Гуси похляли без води. Борз. у.
Розмарія, -рії, ж. = розмайрин. Розмарія сходить. Гол. І. 337.
Щерть въ выраж. у щерть. Въ уровень съ краями. Брав у щерть, а оддав з наспою.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОТИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.