Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злотистий

Злотистий, -а, -е. Золотой. Моя квітка злотиста. Грин. III. 507.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТИСТИЙ"
Миха́йлик, -ка, м. Маленькій деревянный ковшикъ для питья водки. Корячки, по запорозькій михайлики, бо в Січі тіх чарок і шклянок не знали. Стор. II. 150.
Мушара, -ри, ж. Тля, травяная вошь, Aphis. Вх. Лем. 437.
Одернувати, -ну́ю, -єш, гл. Обложить дерномъ.
Передрати, -ся. Cм. передирати, -ся.
Понадвисати, -са́ю, -єш, гл. = понависати 1. Та вже ж тая стежечка терном заросла... червоною та калиною понадвисала. Чуб. V. 756.
Порізатися, -жуся, -жешся, гл. Обрѣзаться.
Прокопати Cм. прокопувати.
Розбубнявіти, -вію, -єш, гл. Разбухнуть.
Сповідати, -да́ю, -єш, гл. Исповѣдывать: а) — кого́. Піп сповідає вже останнього, б) — що. Той молиться, сповідає гріхи перед братом. Шевч.
Чикулівка, -ки, ж. = верхоляк. Вх. Пч. II. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОТИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.