Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злотистий

Злотистий, -а, -е. Золотой. Моя квітка злотиста. Грин. III. 507.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТИСТИЙ"
Бідацьтво, -ва, с. Бѣдность. Довше моє бідацтво, ніж його багацтво. Фр. Пр. 52.
Ватрище, -ща, с. = ватра. Желех.
Круп'яр, -ра, м. = круподерник. Гол. Од. 11.
Лі́гарь, -ря, м. 1) Каждая изъ двухъ жердей, которыя, при укладкѣ дровъ въ кубическія сажени, кладутся на землю, подъ дрова. МУЕ. III. 29. 2) Накатина, каждое изъ бревенъ наката, находящагося подъ деревяннымъ поломъ. Шух. І. 93. Cм. леґарь.
Поприробляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и приробити, но во множествѣ.
Розмісити Cм. I. розмішувати.
Росточити, -ся. Cм. росточувати, -ся.
Сіромашшя, -шя, с. = сіромашня. Рудч. Чп. 109.
Сюрок, -рка, сюрчок, -чка, м. Родъ свистка. Пирят. у.
Цеховик, -ка, м. Цеховой мастеръ. Наші батьки — поважні цеховики, люде статечні.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОТИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.