Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

к

К пред. Къ. Съ дат. падежемъ обозначаетъ: а) указаніе мѣста или предмета, къ которому направляется дѣйствіе. Іде к лісу. Ну тебе к бісу! б) опредѣленіе времени, къ которому близится дѣйствіе. Сподівайся мене, серденятко моє, ой к перині Пречистім; як не буду я к первій Пречистій, сподівайся к Миколі. Мет. 25. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька. Ном. Переходить въ нѣкоторыхъ случаяхъ в ґ. Если предыдущее оканчивается, а слѣдующее за к (ґ) слово начинается согласной, то слогъ принимаетъ предъ собою і: ідуть ік лісу; часто то-же бываетъ и для пополненія стиха. Вообще же к (ґ) употребляется не часто (вмѣсто него употребляется до) и преимущественно въ указанномъ опредѣленіи времени и въ бранныхъ выраженіяхъ. Іди к нечистій матері! Туди к лихій годині! и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "К"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "К"
Ба́бич, -ча, м. 1) = Бабі́й. 2) Самець стрекозы. Шейк.
Гуж, -жа́, м. 1) Гужъ. Ремень для прикрѣпленія оглобли къ хомуту. Вас. 159. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11015. Приста́ти з коро́ткими гужа́ми. Требовать настойчиво. Ном. № 3439.
Дері́зний, -а, -е. Задеристый.
Обновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. обновити, -влю́, -виш, гл. Обновлять, обновить.
Підзамча, -ча, с. Мѣстность передъ замкомъ. Св. Л. 214.
Поврунюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Густо зазеленѣть, хорошо взойти. Поврунювались жита.
Рація, -ції, ж. 1) Основаніе, причини, поводъ. Чи не мав но цей чоловік рації? О. 1862. VI. 96. І чи не мала ж вона рації написати до його після щирої розмови з ним? Левиц. І. 1. 303. 2) Привѣтственная рѣчь, поздравленіе. Посла к латину приступились, три рази низько поклонились, а старший рацію сказав. Котл. Ен. IV. 27.
Скубень, -бня, м. = скубка 1? Навіджена синиця щигля покидає, бо боїться його скубня, що добре кусав. Чуб. V. 1124.
Угілля, -ля, с. = вугілля.
Ціба́, и цібе́, меж. Восклицаніе, которымъ отгоняютъ собакъ. Херс. А ціба! окропу на пса! ціба! Вх. Зн. 78. Ач прокляті собаки, як звикли до порога. Цібе! Черномор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова К.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.