Відниха, -хи, ж. Відник.
Відростати, -таю, -єш, сов. в. відрости, -ту, -теш, гл. Отростать, отрости. Як відростала чуприна, то закручували її за вухо.
Заблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Умолить.
Нака́шничок, -чка, м. Небольшой ухватъ, которымъ вынимается кашничок (Cм.).
Попрясти, -ду́, -де́ш, гл. Спрясть. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала і щоб попряла.
Проводи, -від, м. мн. 1) Ѳомина недѣля. То було на самі проводи, і треба було через кладовище йти, де на гробах у той день усі поминають своїх родичів. Після провід ми уп'ять поїдьмо до товару. Після провід ми уп'ять поїдьмо туди. 2) — руса́льні, русальчини. Первый понедѣльникъ послѣ троицкихъ святокъ, когда, согласно повѣрью, провожаютъ пѣснями уходящихъ русалокъ.
Прожирь, -рі, ж. соб. Обжоры. Ненаситна прожирь.
Промахати, -ха́ю, -єш, гл. Расчистить поверхность воды прежде чѣмъ набрать. Ой у броду беру воду, да й не промахаю.
Ромнянок, -нку, м. Душистая ромашка.
Челядина, -ни, ж. 1) Взрослая дочь, дѣвушка. Ой тепер же я Не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина. В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина. 2) Женщина. Пішла бідна вдова подовж улонькою да зустрілася із сусідонькою: «Ах, сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити! Ум. челяди́нонька. челяди́ночка. дівчина-челядиночка.
