Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злотківець

Злотківець, -вця, м. = злот. Здурили ж ми попа: дали йому два злотківці, а він думав, що червінці. Чуб. IV. 278.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТКІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТКІВЕЦЬ"
Безбатченко, -ка, м. Внѣбрачный сынъ. К. Досв. 160. А ти гріх мій спокутуєш в людяхъ сиротою, безбатченком. Шевч.
Бражний, -а, -е. Откормленный брагой. Бражна корова. Н. Вол. у.
Долеті́ти Cм. долітати.
Лантушка, -ки, ж. Неповоротливая, мѣшковатая женщина. Харьк.
Наскликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать многихъ. Гультайства силу наскликав. К. ПС. 102.
Пластововний, -а, -е. Съ гладкой шерстью, не курчавый. Пластововне ягня. Конст. у. Пластововний смух. Черном.
Радут, -та, м. = редута. Од річки Орелі, аж по р. Кінку були побудовані радути. Стор. II. 162.
Розгавкатися, -каюся, -єшся, гл. О собакахъ: разлаяться.
Черв, -ва, м. 1) Червь. Въ этомъ значеніи употребляется, кажется, лишь во мн. ч., а единств. ч. замѣняется словомъ червак. Не що черви, що ми їмо, а то що нас їдять. Ном. № 7232. 2) соб. Личинки пчелъ. Черв в уліях з студені і з браку пожитку погинув. Гн. II. 31.
Штип, -пу, м. 1) Пыль. Зміев. у. 2) Перегорѣлая земля съ навозомъ, которой покрываютъ приготовленную для выжиганія углей кучу дровъ. Вас. 146. 3) Негодные остатки отъ перепряденнаго кло́чча (оческовъ конопли, льна), идутъ для пакли или въ отбросъ. Вас. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОТКІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.