Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чек

Чек Въ выраженіи: на чеку. На сторожѣ. Треба було жити як на чеку: боялась його сама одна стрінути. МВ. ІІ. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕК"
Богданка, -ки, ж. Данная Богомъ. Долю моя люба, моя богданко! коли ж ми тебе у хрест введемо? Сумск. у.
Зяяти, зя́ю, -єш, гл. Зіять. Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).
Кінва Ii, -ви, ж. соб. Лошади. Бач, скілько кінви пасеться. Зміев. у.
Кончити, -ся = кінчити, -ся. конюх, -ха,, м. Конюхъ. Я конюха ж люблю, за конюха не піду: конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб.
Перебуватися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. перебутися, -будуся, -дешся, гл. Обходиться, обойтись. Може тобі борошна? — Та я й своїм перебудусь. Викрутнями перебувається. Ном. 817.
Пожевріти, -рію, -єш, гл. Потлѣть нѣкоторое время (о горящихъ угляхъ).
Поперехоплювати, -люю, -єш, гл. Перехватить (во множествѣ).
Призвичаїти, -ся. Cм. призвичаювати, -ся.
Скін, ско́ну, м. 1) Кончина, смерть. 2) Конецъ, предѣлъ.
Сокір, -кора, м. = осокір. Тріщать дуби, сокори, вільха і всяке дерево. Рудч. Ск. І. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.