Аба́хта, -ти, ж. Гауптвахта, караульня. Біжать до мене з абахти два москалі.
Береговий, -а, -е. 1) Береговой. Береговий вітер, т. е. дующій съ берега. 2) Прибрежный. Хиба у нас береговий огород, що і досі б мокро було. 3) Употребл. какъ сущ. въ значеніи — береговой надзиратель. Ходім до берегового — він нас розсудить.
Вимотувати, -тую, -єш, сов. в. вимотати, -таю, -єш, гл. 1) Выматывать, вымотать. 2) Добывать, добыть мошенничествомъ. Що вибреше, що вимота, то те й його. 3) Выпутывать, выпутать изъ бѣды. Йому аби тих вимотати, а сам викрутиться.
Готя́, -тя́ти, с. Птенецъ-глухарь.
Догріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. догрі́ти, -грі́ю, -єш, гл. Достигать, достигнуть своимъ тепломъ. Та татонька (труна) без дверей і без віконець: туди вітер не довіє і сонечко не догріє.
Доміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. домести́, -мету́, -те́ш, гл. Домотать, домести. Не домела до порога й кинула сміття серед хати.
Знахожатися, -жаюся, -єшся, гл. = знаходитися.
Оклигати, -гаю, -єш, оклигнути, -ну, -неш, гл. Выздоровѣть, поздоровѣть.
Повк, -ку, м. Полкъ. Приїхали три козаки з повку, розв'язали Марусі головку. Ум. повчок. Отак Вовчок жене ляхів повчок.
Подалеко нар. Далековато, довольно далеко. Чи далеко до того села? — Подалеко. Далеко вам ходити? — Та подалеко.
