Білітися, -ліюся, -єшся, гл. = біліти. Уже в мого Іванечка і своя хатка кінець села біліється.
Волошечка, -ки, ж. Ум. отъ волошка.
До́брість, -рости, ж. Доброта. На, та знай мою добрість! Добрості і милосердію Його і міри нема. Я по добрості даю тобі. Ма́ти до́брість. Быть добрымъ. А вже в нас отець і мати все добрість собі мали б та в чистеє поле вони вихожали б. У до́брості жи́ти з ким. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ. Мировий у добрості живе з паном. По до́брости. Добромъ. Почала його по добрости просить.
Духва́ти, -хва́ю, -єш, гл. Надѣяться, полагаться. Він духває на своє багатство. Та й на дядька не дуже духвайте.
Заспоко́ювати, -ко́юю, -єш, сов. в. заспоко́їти, -ко́ю, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. Ой ти вміла заспокоїть лякане серденько. Галя його заспокоювала, голубила.
Лентю́х, -ха, м. Одѣтый въ городскую одежду? горожанинъ?
Ліпа́рь, -ря, м. = ліпак.
Покрейта, -ти, покре́йтка, -ки, ж. Павлинье перо или цвѣтокъ, затыкаемые парнями за шляпу.
Уронити, -ню, -ниш, гл. Уронить. Маруся віри не йняла, слізки не вронила.
Учадіти, -дію, -єш, гл. Уторѣть.
