Виса, -си, ж. Что-либо висящее. Находится въ загадкѣ о висящемъ плодѣ и свиньѣ: Виса висить, хода ходить, виса впала, хода ззіла.
Дя́дьків, -кова, -ве Дядинъ. Справа коло дядькового воза. А в дядька й у нас коробка ковбас. Дядькові поїмо, своїх не дамо. дя́дькова хі́та. Тюрьма.
Катів, -това, -тове 1) Принадлежащій палачу. Пекла — бодай катових рук не втекла.
2) Бранное слово, употребляемое подобно слову чортів, бісів. Той же козак... один шостак розгадав, да й той к катовій матері у корчмі прогуляв. іди собі к катовій матері! Иди къ чорту!
Коріння, -ня, м. соб.
1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля.
2) Пряности. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка.
На́бор нар. = набір.
Оружина, -ни, ж. Ружье. Ой шли чумаки з України, стали на попасі край долини, викресали огню з оружини. Для сильной армії своєї рушниць, мушкетів, оружин наклали повні гамазеї.
Розвертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. розверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Разворачиваться, развернуться, раскрываться, раскрыться. Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист. Розвернулась могила, виліз відтіля пан. Круті гори розвернітесь, літа мої завернітесь. 3) Преимущ. сов. в. Разойтись, разыграться. Розвернулося весілля. 2) Распространяться, распространиться. Розвернулось би на ввесь світ.
Строго нар.
1) Жестоко, свирѣпо.
2) Очень. Понесли багача строго високо.
Трухлявіти, -вію, -єш, гл. Трухнуть, становиться трухлымъ.
Урясити, -шу, -сиш, гл. Густо увѣшать. Прехороше врясили вильце калиною й барвінком.
