Вилюднювати, -нюю, -єш, сов. в. вилюдніти, -вію, -єш, гл.
1) Мужать, возмужать, развиться. Був він тоді таке мале та худе, а тепер, дивись, вилюдніло. У неї всі діти змалку так нездужали, а дивись, всі вилюднювали, ні одно не вмерло і здоровісінькі тепер.
2) Стать на людей похожимъ; стать приличнымъ, порядочнымъ и т. п. Був собі чоловік ні те, ні се, а потерся між людьми, то й вилюднів.
Випозіхатися, -хаюся, -єшся, гл. Назѣваться вдоволь. Зараз схопивсь, випозіхавсь, вичухався, помолився Богу.
Вирвання, -ня, с. Вырываніе.
Горди́на, -ни, ж. Раст. Viburnum Lantana, гордовина.
Позсідатися, -даємося, -єтеся, гл. Скиснуть, створожиться (во множествѣ).
Потурбитися, -блю́ся, -би́шся, гл. = потурбуватися. А я оженився, не довго нажився, тілько потурбився.
Розступатися, -паюся, -єшся, сов. в. розступитися, -плю́ся, -пишся, гл. Разступаться, разступиться, раздвинуться. Розступіться, подоляне, нехай гиря погуляє. Розступися, сине море, в своїй широкості. Розступися, сира земле, ой я піду жива в тебе.
Слабуватий, -а, -е. = слабовитий.
Сохранний, -а, -е. Осторожный.
Сховок, -вку, м. = схов. Лихий сховок і доброго псує.