Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирвання

Вирвання, -ня, с. Вырываніе. Чуб. І. 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРВАННЯ"
Засо́вгати, -гаю, -єш, гл. Зашаркать (ногами).
Засту́па, -пи, ж. Защита. Левч. 47.
Заходитися, -джуся, -дышся с. в. зайтыся, йдуся, -дешся,, гл. 1) Заливаться, залиться плачем, смѣхомъ (преимущественно о дътяхъ). Мил. 33. Чи ти глуха? Аж заходиться дитина кричучи, а вона не чує! — Як зайшлось дитя, дак насилу одхлинуло. — Требашвидче до господи: дитина зайшлась. Г. Барв. 361. То засмієсь, аж зайдеться. То знов заголосить. Федьк. 2) Начинаться, начаться. Од чого-то воно зайшлось, що ти його везла? Рудч. Ск. І. 181.
Кавалерочок, -чка, м. Ум. отъ кавалер.
Майра́н, -ну, м. Раст. Origanum majorana.
Одігати, -ся, -гаю, -ся, -єш, -ся, гл. = одягати, -ся. Одігаться стала. Сим. 230.
Роскорпати, -па́ю, -єш, гл. Расковырять.
Семеник, -ка, м. пт. = попичка. Вх. Пч. II. 13.
Увиснути, -сну, -неш, гл. Повиснуть, зацѣпиться. Шейк.
Ціцібенька, -ки, ж. Хохлатый жаворонокъ, Alanda cristata L. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.