Брязкальце, -ця, с. = брязкало 1. Скрізь будуть брязкальця дзвінкі.
Голінний, -а, -е. 1) Удалой, бравый, рѣзвый. Голінний, завзятий чоловік. От дівка голінна, так так! 2) Способный къ чему. Він голінний до всього. 3) — до чого, на що. Охочій до чего, любящій что. Маруся голінна до тарані. Я дуже на сон голінна, — як засну, то вже й до світу не кинуся. голінний до скляного бога. Любитъ выпить. 4) Бритвенный, отточенный для бритья, годный для бритья. Голінний ніж. Оця коса голінна год п'ять живе в мене: вона саме до гоління.
Забри́ндзатися, -дзаюся, -єшся, гл. = забрьохатися.
Курманина, -ни, ж. Разорванное платье. Скинув з себе курманину, над ними роспняв.
Пересмикати, -чу, -чеш, гл. Передергать. Я шавлію пересію, руту пересмішу.
Покидати, -да́ю, -єш, сов. в. поки́нути, -ну, -неш, гл. Покидать, покинуть, оставлять, оставить, бросить. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче, що голуб голубку покидати хоче. Як дівчині не журиться, — козак покидає. Покинь даремну думку думати, покинь нещире мене кохати. Коли покидаєш, покинь хліба їсти, а щоб тобі було тяжко сісти. Чи подобенство, мій брате, щоб я своє добро турецьке на шляху покидав?
Порозвішувати, -шую, -єш, гл. Развѣсить (во множествѣ). Порозвішували їх, щоб висохли. Розмальовані лихтарі скрізь порозвішувані по деревах.
Удовецький, -а, -е. Принадлежащій вдовцу или вдовѣ.
Укидатися, -даюся, -єшся, сов. в. укинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Быть бросаемымъ, брошеннымъ, бросаться, броситься. У те саме вікно, у котре вкинувся скарб, улізе злодій. 2) Приключаться, приключиться, появляться, появиться. Вкинувся упадок. Йому щось на руці вкинулось. Укинувся червак у хліб. Сивий волос почав укидатись. Страх у серце вкинувся. 3) Пристращаться, пристраститься, предаваться, предаться. Вкинувся у крадіжку. Не вкидайся так тяжко в своє горе. Вкидається у прядіння. Cм. удаватися.
Хвайда, -ди, ж.
1) Плеть. Ой стоїть пан з нагайкою, отаман з файдою. Били її хвайдами: «не йди, бідо, за нами»!
2) Польза, прибыль. Хвайда з його громаді є, нема що.
