Завісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. — кого́. Сообщить (кому). Думали-думали, як йога лучче Катрю завістити про те, що чули.
Затру́шувати, -шую, -єш, сов. в. затруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Посыпать, посыпать чѣмъ, засыпать чѣмъ. Як де попріло, — затрушують гречаним борошном. Як докопаю, — хворостняком затрушу. О, як затрусить зеленим маком, то тільки держись берега! — О человѣкѣ, который засыпаетъ укорами, бранью и пр. 2) Только сов. в. Затрясти. З'їхали на грудувату дорогу, то так затрусило.
Згодя́ нар. = згодом. Дивись згодя: гуляє неборак в Охрімовій куценькій свитці.
Лапичка, -ки, ж. Кусокъ земли, оставшійся послѣ раздѣла цѣлаго загона.
Перемістити, -щу́, -стиш, гл. Перемѣстить.
Постріш, -ші, ж. Группа въ 8 — 10 дворовъ нанимающая сообща одного пастуха.
Роскрамарюватися, -рю́юся, -єшся, гл. Расторговаться.
Уповати, -ваю, -єш, гл.
1) Разсчитывать, уповать, надѣяться. Ой на що ж ти, доню, уповала, що ти чорноморця сподобала? — Я вповала, мамцю, на жупани, я ж думала, буду за ним пані.
2) не вповати. Не обращать вниманія. Не вповала на худобу, а на його вроду. І де лишків сорок тисяч; козак на те не вповає — мед-вино кругляє.
Ураговий, -а, -е. = враговий. Як став ляхів, урагових синів, як снопики класти.
Химородь, -ді, ж.
1) = химорода. Почав вже химороди строїти.
2) = хамородь.
