Безстрашний, -а Безстрашный. Такий безстрашний, то стілко вже він не воював, ніколи страху не знав.
Зви́читися, -чуся, -чишся, гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. III. 41).
Лазити, -лажу, -виш, гл. 1) Лазить, ползать. Лазять діти у запічку голодні і ті. Лазарь, що по печі лазив. По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. 2) Взбираться, взлѣзать, лазить. На похиле дерево і кози лазять. Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. Через плоти лазив.
Оксамитовий, -а, -е. = оксамитний. Оксамитові жупани. В оксамитовій траві.
Пліства, -ви, ж. = плиска а, б, в.
Поїздовий, -а, -е. Относящійся къ свадебному поѣзду. Пісні поїздові співають дружки і свашки.
Покравати, -ва́ю, -єш, гл. Рѣзать на куски. — А чим покраває (яблучко) ? — Золотий ножик має. Моя Ганнуся з иншим розмовляє, моє серденько як ножиком покраває.
Прогульком нар. То появляясь, то исчезая. Місяць прогульком з-за хмари виглядав.
Токотати, -чу́, -чеш, гл. Тикать; быстро стучать. А серце так і токоче.... чує, чує лихо.
Фіомак, (ку?), м. Раст. можжевельникъ, Juniperus communis L.
