Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

химорода

Химорода, -ди, ж. 1) Причуда, капризъ. 2) Колдовство. Г. Барв. 326. Да й сміється вражий запорожець. А він химородою химородив. Сказано — каверзники. ЗОЮР. I. 79. З) химороди гнати. Причудничать; колдовать. Тепер, каже, піст, дак, чого ж химороди гнати? Г. Барв. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИМОРОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИМОРОДА"
Окульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать.
Перчина, -ни, ж. Зерно, перца. Мнж. 146. Ум. перчинка.
Поковтувати, -тую, -єш, гл. сов. в. поковтати, -таю, -єш. Постукивать, ударять, постучать. Їде турок з весіленьком, приїжжає в подвіренько, поковтує в гранаточку: вийди, вийди, Романоньку. АД. І. 300. Поковтала пальцем у браму. Драг. 325.
Полінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Полѣниться. Не полінуйсь провіять. Г.-Арт. (О. 1861 III. 93). Полінувались рано встать. Черниг. г.
Сівок, -вка, м. Количество взятаго для посѣва въ руку зерна.
Сороміжливий, -а, -е. = соромяжливий.
Сходовий, -а, -е. = східний. Чуб. І. 431. Сходовий вітер повіяв, з тополі листячко звіяв. О. 1862. IV. 5.
Телусь меж. Призывъ для коровъ.
Хімлушка, -ки, ж. ? Ум. хімлушечка. Захімлили хімлушечку, як у полі душечку. Сьому-тому хімлушечка, а Юрасю як душечка. Мет. 209.
Червчистий, -а, -е. Употребляется какъ эпитетъ червцю. Да пішов дощик краплистий, да вродив червчик червчистий. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИМОРОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.