Відпуститель, -ля, м. Отпускающій. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель.
Деркача́, -ча́ти, с. Птенецъ коростель. Ум. Деркача́тко, деркача́точко.
За́янець, -нця, м. = заєць.
Мо́лодо нар. Въ молодости. Не кайся рано встати, а молодо учитись.
Нечевля, -вля и нече́в'я, -в'я, с. Употребляется только съ предлогомъ з: з нече́в'я. Изъ ничего. З нечев'я, а базар в степу як треба став. У Кулиша это слово имѣетъ болѣе самостоятельное положеніе и употреблено въ значеніи: ничтожество. У нас на Вкраїні, серед забутих степових могил, мужицька мова піднялась із нечевля до високости всенароднього жалю, плачу, піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі. Cм. знечев'я.
Позабігати, -гаємо, -єте, гл. Забѣжать (о многихъ). Кинувши рідний край, позабігали у Московщину.
Пообтрощувати, -щую, -єш, гл. Обломать вокругъ (во множествѣ).
Проклинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. проклястися, -нуся, -не́шся, гл. 1) Проклинаться, быть проклятымъ. 2) Ругаться. Аби ми нечистого духа не згадували, нечистим духом ся не проклинали.
Стінити, -ню, -ниш, гл. = дурника. Прикидываться дурачкомъ. Я йому дурника стіню, а він і вуха розвісив.
Україночка, -ки, ж.
1) Ум. отъ україна.
2) Ум. отъ українка.
