Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позабігати

Позабігати, -гаємо, -єте, гл. Забѣжать (о многихъ). Кинувши рідний край, позабігали у Московщину. Стор. МПр. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАБІГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАБІГАТИ"
Богозневага, -ги, ж. Кощунство, богохульство. Коли б тінь Бога, наш падишах, почув таку богозневагу, то повелів би тут же перед нами язик проклятому джавуру вирвать. К. Драмов. Трил. Байда. 143.
Забри́зкуватися, -куюся, -єшся, сов. в. забри́зкатися, -каюся, -єшся, гл. Забрызгиваться, забрызгаться. Забризкався, захлюстався. Кв. І. 138.
Задріма́ти, -на́ю, -єш, гл. Задремать. То це що задрімає та поголиться, то його колючки і вколять. Рудч. Ск. І. 156. К череді йшла — задрімала. Чуб. III. 203. Ледве вспів він задрімати, а йому вже снились страшні сни. Опат. 88.
Моло́дчик, -ка, м. Ум. отъ молодець. Ой добрий молодчик по уличках сам блукає, ой він собі радість-дівку викликає. Чуб. V. 131.
Надхо́дити 1. Cм. Надіходити.
Недоладній, -я, -є. 1) Неуклюжій, нескладный. 2) Неумѣстный, несвязный, нескладный; вздорный. Зовсім таки недоладні речі чули про се велике діло. Дещо. 3) О человѣкѣ: не совсѣмъ порядочный, неосновательный. Здається і час заміж, та все якісь недоладні люде трапляються. Левиц. Кож. 12. 4) Плохой, нехорошій.
Огидник, -ка, м. Противный, отвратительный человѣкъ. Вх. Зн. 43.
Попукач, -ча, м. Удодъ (птица). Угор.
Поступування, -ня, с. Поведеніе.
Шелепа, -пи, об. Нерасторопный, тупой человѣкъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАБІГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.