Било 1, -ла, с.
1) Доска, употребляемая вмѣсто колокола въ монастыряхъ; то же, что клепало. Я йому як у било б'ю: женись та женись, — так ні та й годі. Говорили, як у било били, а йому и не в догадки.
2) Крылья или отводы въ саняхъ, предназначенные для того, чтобы сани не опрокидывались. Ум. бильце.
Висповідь, -ді, ж. Исповѣдь.
Готи́цький, -а, -е. Готическій. Церква з тонкою готицькою дзвіницею.
Мільга́, -ги́ и мілька, -ки́, ж. Мелюзга, мелкая рыба. Мільки натяг на двадцять карбованців з озера.
Півзинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ півзина.
2) Соломенная веревка, играющая ту-же роль, что и півзина.
Піхотина, -ни, м. = піхотинець. Два кінних, третій піший піхотина.
Почубеньки, -ків, мн. Трепаніе за волосы. почубе́ньків дати. Оттрепать за волосы.
Ранонька, раночка, -ки, ж. Ум. отъ рана.
Спішний, -а, -е. Торопливый, спѣшный. Робота спішна, як кажуть, людей смішить.
Стручечок, -чка, м. Ум. отъ струк.
