Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позаваблювати

Позаваблювати, -люю, -єш, гл. Заманить (многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАВАБЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАВАБЛЮВАТИ"
Безсумлінність, -ности, ж. Безсовѣстность. Желех.
Божевільний, -а, -е. Сумасшедшій, помѣшанный. Котл. Ен. II. 28. Чуб. ІІІ. 133. Та одчепись, божевільний! Шевч. 494.
Зуповний, -а, -е. Полный. Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запорожжя було на раді. К. ЧР. 26.
Лайдачка, -ки, ж. Бездѣльница, мерзавка.
Паперець, -рцю, м. = папірець. Сип перець на паперець. Мет. 189.
Поперепалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Пережечься (во множествѣ).
Порозгублювати, -люю, -єш, гл. Растерять (во множествѣ). Поки донесеш, то все порозгублюєш. Богодух. у.
Розгромити Cм. розгромляти.
Сороміжливий, -а, -е. = соромяжливий.
Чужосілець, -льця, м. Человѣкъ изъ чужого села. Не ви сінечки робили, робили сінечки чужосільці. МУЕ. III. 120.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАВАБЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.