Бігнути, -ну, -неш, гл. = бігти. Бігнуть, пливуть човенцями.
Видання, -ня, с. Изданіе. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Другим виданням коштом Н. Тиблена.
Випливати, -ва́ю, -єш, сов. в. випливти и виплисти, -пливу, -веш, гл. Выплывать, выплыть. Випливає з води мати. Випливає щука. Виплив човен з очерету. Із за лісу, з-за туману місяць випливає.
Гладжениця, -ці ж. = терлиця.
Дзюба́к, -ка́, м. = I. Дзюб.
Заневи́дніти, -нію, -єш, гл. Потемнѣть, омрачиться.
Запропа́де нар. Напрасно. Ти служиш нам не запропале, тобі я добре заплачу.
Заті́рка, -ки, ж. Родъ мучнаго кушанья: мелкіе шарики изъ тѣста, варимые въ водѣ или молокѣ. М'яка була затірка, била мене матінка. да́ти за́́тірки. Задать трепки. Я тобі дам затірки! Попадешся ти в мої лещата!
Повстанець, -нця, м. Инсургентъ.
Улипати, -паю, -єш, сов. в. улипнути, -пну, -неш, гл.
1) Прилипать, прилипнуть.
2) Только сов. в. Объ одеждѣ, обуви: вполнѣ прійтись, какъ разъ быть впору. Приміряють той черевичок, — а він так і влип: як там був.
