Ботей, -тею, м. = отара. Цілий ботей овець іде за двома вівчарами.
Валюшник, -ка, м. = валюша.
Китити, -кичу, -тиш, гл. Дѣлать кисти. Та шила хусточки з китаєчки, лишила китиці з заполочі.
Лахаминдрики, -ків, м. мн. Тряпье, рубище.
Моги́льник, -ка, м. Насыпающій насыпь, курганъ.
Набала́кувати, -кую, -єш, сов. в. набала́кати, -каю, -єш, гл. Наговаривать, наговорить. Набалакав багато, а слухати нічого.
Насмішкувато нар. Насмѣшливо.
Підгортати, -та́ю, -єш, сов. в. підгорну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни.
2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе. Підгортають городовину сапою. Въ кобз. думѣ о бѣгущемъ, который какъ бы подгребаетъ себѣ подъ ноги землю: Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає.
3) — під кого. Подчинять, подчинить чьей власти, покорить. Під себе ми своїх сусід не підгортали. Спліндрувати ввесь Крим та й підгорнути під короля.
Почереватіти, -тіємо, -єте, гл. Сдѣлаться брюхатымъ (о многихъ).
Трошечка нар. Ум. отъ троха.
