Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поманячити

Поманячити, -чу, -чиш, гл. Виднѣться нѣкоторое время вдали.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМАНЯЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМАНЯЧИТИ"
Болботати, -чу́, -чеш, гл. 1) Болтать. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.
Гивер, -ра, м. Щепка, лучина. Вх. Зн. 10. Cм. иверь.
Заполоска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) О парусахъ: обвиснуть, опасть. Вітер стих, то й паруси заполоскали. Херс. г. 2) Cм. заполіскувати.
Ковбиця, -ці, ж. Печь, переднее отверстіе печи. Желех. Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, пікну лопату, ступу й перехрестя і вас, яко ґречних. (Знахарскій приговоръ). Ном. № 8372. 2) Чурбанъ, на которомъ рубятъ дрова. Вх. Зн. 26.
Льоп! меж. Шлепъ! ляпъ!
Меньо́к, -нька, м. = мень. Котл. Ен. IV. 9.
Мурянка, -ки, ж. = мурашка. Вх. Уг. 253.
Підгородня, -ні, ж. Подгородное село, пригородъ.
Сковорода, -ди, ж. Сковорода. Ум. сковорідка. Ув. сковородя́ка. Зміев. у.
Служниця, -ці, ж. = служебка. Ум. служни́ченька. Виводить він служниченьку, найвірнішу ключниченьку. Н. п. Сварилися дві дівки, служниці на попівстві. МУЕ. III. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМАНЯЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.