Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

белькотати

Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Ен. V. 58. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! Кв. «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи». Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТАТИ"
Будник, -ка, м. Работникъ на поташномъ заводѣ. Ум. будничок.
Висвиснути, -ну, -неш, гл. Свиснуть. А і сів на коня, та і висвиснув. Н. п.
Відправлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відправитися, -влюся, -вишся, гл. Отправляться, отправиться. Рудч. Ск. І. 100.
Віконниця, -ці, ж. Ставня. Ой з-за гори вітер віє й віконниці хитаються. Грин. ІІІ. 673. У нас вікна із віконницями. Мил. 104.
Вінця, -нець, с. мн. 1) Края посуды. 2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ. Вас. 180.
Жовто́брюх, -ха, м. 1) Родъ змѣи. 2) пт. Желтая стрепатка, золотой подорожникъ, Emberica citrinella. Вх. Пч. II. 10. Ум. жовто́брюшок.
Зарва́ти, -ся. Cм. зариватися, -ся.
Кресаночка, -ки, ж. Ум. отъ креса́ня.
Омег, -гу, м. 1) Раст. Conium maculatum L. ЗЮЗО. І. 119. 2)водяний. Раст. Oenanthe Phellandrium Lam. ЗЮЗО. І. 129.
Підмерти, підімремо́, -рете́, гл. Перемереть. Люду підмерло багато.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЬКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.