Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

белькотати

Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Ен. V. 58. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! Кв. «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи». Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТАТИ"
Воляка, -ки, м. Большой волъ. К. ЦН. 309. Г. Барв. 245.
Ґемзати, -мжу, -жиш, гл. = Лоскотати. Вх. Уг. 235.
Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
Очеретянка, -ки, ж. Птица: Silvia arundinacca. Вх. Пч. II. 14.
Перепіти, -пію, -єш, гл. = переспівати. Ой що вміли, перепіли, — співайте сами. Рк. Макс.
Підкоротити Cм. підкорочувати.
Підсобити Cм. підсобляти.
Подражнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Дразниться.
Сестрина, -ни, ж. = сестра = сеструня. Була у мене старша сестрина, квіточка рожева на порі. О. 1862. VIII. ??4.
Читавий, -а, -е. Большой, порядочный, хорошій. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЬКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.