Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зорватися

Зорватися, -рвуся, -рвешся, гл. = зірвати, -ся. Що маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Чуб. V. 439. Як з гіллі зорвався. Ном. № 3150.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРВАТИСЯ"
Анта́л, -лу, м. Боченокъ въ 60 бутылокъ. Закр.
Багатиревий, -а, -е. Полн. фор. = багатирів.
Облій, -ло́ю, м. Протаявшій, покрытый водою снѣгъ.
Поздренє, -ня, с. Видъ, видѣніе. З того веселого поздрені і пахущого повітри так заспокоївся. Гн. II. 77.
Привичати, -ча́ю, -єш, сов. в. приви́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучать, пріучить. Го він так привичив. Черк. у.
Сміюха, -хи, ж. Смѣшливая, любящая смѣяться. Конст.
Устидливість, -вости, ж. Стыдливость. Желех.
Хвасолиння, -ня, с. Стебли фасоли.
Хитання, -ня, с. Шатаніе, качаніе.
Чекотати, -кочу́, -чеш, гл. Стрекотать. (Птах) як стане чекотати. Драг. 334.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОРВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.