Ба́бка, -ки, ж. Ум. отъ ба́ба. 1) Употребляется какъ Ум. отъ ба́ба 2. Старій бабці добре і в шапці. Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче. 2) = Ба́ба 3. Промовила бабка до... свого внука. 3) = Ба́ба 4. 4) = Ба́ба 6. До ста бабок піди, — сто немочей скажуть. 5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. 6) Игральный камешекъ при игрѣ въ бабки́, — то же, что креймах. 7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гапли́к. 8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Состоитъ изъ желѣзной бабки и деревяннаго обрубка, бабчера, въ который вставлена металлическая часть. Въ различается бабка отъ коваленьки (Cм.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: Виплинь, бабко, дам тобі ябко. 10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. Ба́бки пуска́ти, перево́зити. Cм. ба́бу перево́зити. 11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Карто́пляна, пшоняна бабка. 12) Зоол. Стрекоза. У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила. 13) Зоол. Рыба а) Aspro. б) = Бабе́ць. в) Gobius. 14) Родъ гриба: Boletus scaber, Agaricus procerus. Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку! 15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. в) Salvia dumetorum. г) Salvia pratensis. д) Centaurea mollis. е) — смердя́ча. Scrophularia nodosa.
Бірше нар. = більше. Ти три тисячі народу бірше від мене маєш.
Галай 1) = галайко.
2) Кличка собаки.
3) на галай-балай. Необдуманно, на авось, какъ попало, какъ нибудь.
4) у галай світа піти. = гала світа піти. Cм. гала 2.
Гордівни́ця, -ці, ж. Гордая женщина.
Корзити гл. = корзати.
Моли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Молиться. Богу молись, а до берегу гребись. Розумний молиться, а дурень плаче.
Насолоджувати, -джую, -єш, сов. в. насолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Наслащивать, насластить.
Повиправляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Выправить, исправить (во множествѣ).
2) Оправдать (многихъ).
3) Истребовать (во множ.). Хто йому що винен був — усе повиправляв.
4) Отправить (во множествѣ).
Спритно нар. Понятливо, смѣтливо, ловко, проворно.
Штиркнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ штиркати.