Відбірати, -раю, -єш, сов. в. відібрати, відберу, -реш, гл. Отбирать, отобрать, отнимать, отнять. Іди, жоно, до матері віно відбірати. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Стали ляхи від козацьких комор ключі відбірати. Ти більше не будеш відбірати у мене душу. 2) Получать, получить. Відібрав і від їх листи. 3) Отбирать. Відбери жовті гурки на насіння, а зелені посоли.
Волота, -ти, ж. = волот.
Длу́батися, -баюся, -єшся, гл. 1) Копаться въ чемъ-либо. 2) Медленно дѣлать что, копаться. Коло чого він там длубається?
Ли́пчик, -ка, м. Раст. Asperugo procumens. Cм. липчиця.
Макові́йка, -ки, ж. = маковій 1.
Опанування, -ня, с. Овладѣніе, захватъ.
Поприпалювати, -люю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Почування, -ня, с. Чувствованіе, чувство.
Слабіти, -бію, -єш, гл. = слабувати. На очі слабів.
Шерестіти, -щу, -стиш, гл. = шелестіти. Як у стрісі воробейки шерестять; шерестіли, полетіли да й нема.
