Завоюва́ти Cм. завойовувати.
Квак, -ка, м.
1) Родъ птицы. Стирчить, мов у квака чубик.
2) Дѣтск. игра: плюютъ сквозь согнутые кольцомъ пальцы и оплевавшій ихъ долженъ ловить остальныхъ играющихъ. Cм. квач.
Колінчити, -чу, -чиш, гл. Бить (колѣномъ?) Ну, вже він мене колінчив, колінчив після сюю. Звалив його, колінчив уже, колінчив, стілько йому схотілось.
Мазь, -зі, ж. Смазочный матеріалъ, мазь (преимущ. колесная). І я вмію ворожити, коли язик на мазі. колеса на мазі, — не на мазі. Колеса подмазанныя, не подмазанныя.
Маршалі́вна, -ни, ж. Дочь маршала.
Нівроку нар. Не сглазить бы. Бач як поправивсь, нівроку йому.
Огулитися, -люся, -лишся, гл. Ошибиться, дать промахъ. Та й пан не огулився, що полюбив таку кралю. Ізроду шкапи не купувавши та сам задумав купувати, — чи бач і огулився.
Погромадити, -джу, -диш, гл.
1) Погресть. На граблі, погромадь іще ти.
2) Сгресть. Сіно вже погромадили.
Усюсятися, -сяюся, -єшся, гл. = усцятися.
Футринє, -ня, с. Оконная коробка, облицовка оконнаго проема.
