Гу́совки, -вок, ж. мн. Ум. отъ гусла.
Зривання, -ня, с. Срываніе.
Кленок, -нка, м. Ум. отъ клен.
Мимої́здом нар. Проѣздомъ. Ось заїдьмо буцім води напитись мимоїздом до тої вдовиці.
Обкотити, -кочу, -тиш, гл. — отару. Позаботиться о стадѣ овецъ во время ягненія. Обкотили отару, постригли; тепер щитають старих особе, а ягнята особе.
Озиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озватися, -звуся, -вешся, гл.
1) Отзываться, отозваться, заговорить. Де ти, милий, чорнобривий, де ти, озовися. Озоветься старший брат до середульшого словами. Дума. Не так розмовляє, як озивається до нас ласкавим голосом.
2) — за кого. Высказываться, высказаться за кого, въ пользу кого. Козацьке військо надвоє розбилось: за Лободу озвались сивоусі, а за царя свого, за Наливая, цвіт молодецький.
Папа I, -пи, м. Папа, римскій первосвященникъ.
Сідавка, -ки, ж. Сидѣнье для ткача въ ткацкомъ станкѣ. Cм. сідець.
Трачувати, -чую, -єш, гл. Распиливать бревно на доски.
Шевчик, -ка, м. Ум. отъ швець.