Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зопинити

Зопинити, -ню, -ниш, гл. = зупинити. Кв. Драм. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОПИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОПИНИТИ"
Божитися, -жуся, -жишся, гл. Божиться. А я ж тобі божилася, що люблю як душу. Мет. 62. Ти божився, присягався: не покину я тебе. Мет. 15.
Граби́телька, -ки, ж. Грабительница. Аф. 367.
Зви́снути Cм. звисати.
Літня́к, -ка́, м. Лѣтняя дорога. Конот. у.
Нагру́дник, -ка, м. 1) Нагрудникъ. 2) Лифъ безъ рукавовъ, пришитый къ юбкѣ. Черниг. г.
Обночуватися, -чуюся, -єшся, гл. Стать на ночлегъ.
Поміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Понаплутувати, -тую, -єш, гл. Напутать (во множествѣ).
Струпкий, -а, -е. О пути: покрытый замерзшею грязью, кочковатый. Струпка дорога, бо кал замерз погружений. Волч. у.
Трона, -ни, ж. = трон 1. Пустив його Господь на свою трону. Гн. II. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОПИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.