Акура́тнісько, нар. Точнехонько.
Діди́зна, -ни, ж. Имѣніе, наслѣдованное отъ предковъ; въ частности — наслѣдство отъ дѣда. Дідизни було доволі — вічний покій предкам і дідам. (Дворяне) кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки і левади.
Запла́катися, -чуся, -чешся, гл. = заплакати. Стелешь білу постіль та заплачеться.
Затя́гач, -ча, м. Ремень для укрѣпленія снізки у ярма.
Ли́пці, -ців, м. мн. Шесть для сниманія фруктовъ, расколотый на одномъ концѣ на четыре части, раздвинутыя на извѣстное разстояніе, чтобы удобнѣе было снимать фрукты.
Маля́р, -ра́, м. Живописець, художникъ. Коли б же мені тиї малярі, — вималювала б милого собі. Там маляр продає образи. Ум. маля́рик. То я б собі була малярика мала, я б своє личенько тоді змальовала.
Манія́, -нії́, ж. 1) = мана. Причепився, як тая манія. 2) Кошениль, сурикъ. Щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб.
Сповіддя, -дя, с. Исповѣдь, исповѣдываніе. Дорогий шаг до сповіддя, а після сповіддя не вельми.
Тупцяння, -ня, с. = тупцювання. Юрба хлопців, їх тупцяння і їх підлесливість.
Харло, -ла, м. Ругательное слово. Чортів харло! я дам тобі роменського табаку понюхать.