Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зольниця

Зольниця, -ці, ж. = зільниця. Чуб. І. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛЬНИЦЯ"
Вередуха, -хи, ж. = вередійка. Уман. II. 8. Ум. вередушка. Аф. 313.
Визволення, -ня, с. Освобожденіе, избавленіе. Визволення народу з крепацтва. К. XII. 8.
Відо.... Cлова, начинающіяся съ відо  и здѣсь не имѣющіяся, Cм. на  віді....
Вустілка, -ки, ж. = устілка. Треба в новий чобіт услати вустілку з сіна або з соломи. ХС. IV. 56.
Же́навий, -а, -е. Живой, проворный. Вх. Зн. 37.
Крутнути, -ся. Cм. крутити, -ся.
Мо́дній, -я, -є. Модный. Сукня була дуже дорога й модня. Левиц. Пов. 56.
Нюхарь, -ря́, м. Нюхатель (нюхающій табакъ). Мнж. 173.
Понадсаджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и надсадити, но во множествѣ.
Понанизувати, -вую, -єш, гл. Нанизать (во множествѣ). Рожі понариваємо та на нитку понанизуємо, так такі гарні вінки. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.