Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зольниця

Зольниця, -ці, ж. = зільниця. Чуб. І. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛЬНИЦЯ"
Боліти, -лію, -єш, гл. 1) Болѣть. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107. Щось дуже мене ноги болять. Св. Л. 320. Тя болит головонька. АД. І. 134. Татка очі болять. Св. Л. 100. 2) — серцем. Скорбѣть, печалиться. Доки буду чоїм серцем день і ніч боліти. К. Псал. Один веде за рученьку, другий за рукав, третій стоїть, серце болить, — любив, та не взяв. Лукаш. 80.
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Заїда́ння, -ня, с. 1) Заѣданіе (чѣмъ). 2) Заѣданіе, загрызеніе (кого). 3) Погубленіе (кого). 4) Захватываніе (чужого добра). К. ЦН. 243.
Лино́чок, -чка, м. Ум. отъ лин.
Перехитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Перехитрить. Хитрував, а то ще хитріше, перехитрувало. Ном. № 3070.
Полонь, -ні, ж. 1) = полон. Не дай, Спасе, у неволю, у полонь мені упасти. К. Псал. 2) = полин. Вх. Лем. 453.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.
Правдонька, правдочка, -ки, ж. Ум. отъ правда.
Устній, -я, -є. Устный, словесный. Устня мова з науки. К. (О. 1862. ІІІ. 29).
Чмель, -лю, м. Раст. Helichrysum arenarium Dc. ЗЮЗО. І. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.