Відзволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відзволити, -лю, -лиш, гл. Освобождать, освободить, выручить. Отто одзволив (од чортів) він сина. Ти одзволив нас од смерти.
Жерстя́нка, -ки, ж. Жестянка.
Заворкота́ти, -чу́, -чеш, гл. Замурлыкать. Не ззість пес, поки не поваля, а кіт, поки не заворкоче.
Кулачок, -чка, м. Ум. отъ кулак.
Повиписувати, -сую, -єш, гл. Выписать (во множ.).
Порадонька, порадочка, -ки, ж. Ум. отъ порада.
Соколинча, -чати, с. = соколя. У тебе соколинча, а в мене совинча.
Страчувати, -чую, -єш, сов. в. стра́тити, -чу, -тиш, гл.
1) Утрачивать, утратить, терять, потерять. Стратила я щастя і літа страчу.
2) Лишать, лишить жизни, казнить. Страть свого брата, як він додому прийде, то тоді я тебе за жінку візьму. Вже Харька стратили й заховали. — дитя. Производить, произвести выкидышъ.
Хріниця, -ці, ж. Lepidium latifolium L.
Циганство, -ва, с. Цыганство. На́ тобі циганство і панство, коня вороного, ще й хвайду до того. (одм.).
