Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сичавіти

Сичавіти, -вію, -єш, гл. О тканяхъ: сбѣгаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИЧАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИЧАВІТИ"
Воробчиха, -хи, ж. = воробиця. Желех.
Джвя́кати, -каю, -єш, одн. в. джвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Чавкать. 2) Ударить сильно. Я його як джвякнув!... Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Зима́ и пр. = зіма и пр.
Обмах, -ху, м. Обхватъ. Дуби утовшки на обмах. Харьк. у.
Опухлий, -а, -е. Опухшій. Опухла дитина голодная мре. Шевч. Роскрила опухлі очі. Мир. Пов. II. 112.
Плюгавити, -влю, -виш, гл. = плюганити. Желех.
Спити, -ся. Cм. спивати, -ся.  
Тандитник, -ка, м. Ветошникъ, старьевщикъ. Шейк.
Ушанування, -ня, с. Почтеніе, уваженіе. Не маю я ушанування. Котл. Ен. VI. 6.
Цілковий II, -вого, м. Рубль, цѣлковый. О. 1862. X. 112. Василь і викинув Марусі на тарілку цілкового. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИЧАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.