Брьо́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Шлепаться, ударять объ воду. 2) Плескаться въ водѣ. Пірнає, брьохається, хлюпається. 3) Идти по водѣ или по жидкой грязи. Так і брьохав по воді. Пішов... брьохаться осокою та очеретами.
Горови́тий, -а, -е. Гористый.
Змазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. змазатися, -жуся, -жешся, гл. Смазываться, смазаться.
Зрадник, -ка, м. Измѣнникъ, предатель. Вибрав Юду Іскариоцького, що стався зрадником.
Ластовень, -вня, м. Раст. Asclepias syriaca.
Облізок, -зка, м. = обаполок.
Острога, -ги, ж.
1) Шпора. Звонять коні копитами, а вояки острогами. І. стиснути острогами. Пришпорить. Ой як стисне козак Нечай коня острогами, за ним ляшків сорок тисяч з голими шаблями.
3) У пѣтуха: задній палець, шпора.
Пороспинати, -наю, -єш, гл. То-же, что и розіп'ясти, но во множествѣ.
Табачити, -чу, -чиш, гл. Нюхать табакъ.
Убійчий, -а, -е. Убійственный, смертельный.