Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ситняг

Ситняг, -гу, м. Родъ воднаго растенія. Стор. II. 151. Дике утя..., забилось собі між ситняг. Греб. 402.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИТНЯГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИТНЯГ"
Боговгодниця, -ці, ж. Богоугодница, Богу угождающая. Яра пчілонька — боговгодниця. Грин. ІІІ. 38.
Задава́ти, -даю́, -єш, сов. в. задати, -да́м, -даси, гл. 1) Задавать, задать. Задам я тобі бурду. Ном. № 13602. 2) = завдавати. В неволю всіх задала. Гол. І. 4.
За́янець, -нця, м. = заєць. Вх. Пч. II. 6.
Калювати, -люю, -єш, гл. (оріхи). Калить (орѣхи). Лебед. у.
Намасти́р, -ра, м. Манастирь.
Невередь нар. Немного. Харьк. у.
Прикладатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикластися, -ду́ся, -де́шся, гл. 1) Прикладываться, приложиться, быть приложеннымъ. 2) — до кого. Примѣняться, примѣниться къ кому. Не й нам треба до вас прикладатись. Нѣжин. у.
Провалля, -ля, с. Пропасть, оврагъ. АД. II. 26. Ой зійду я на гірочку та загляну в провалля. Чуб. V. 1016. Ум. проваллячко. Ном. № 11412. Ув. проваллюка. Лохв. у.
Сміть, -ти, ж. Мятель. Угор.
Торчина, -ни, ж. Одна палка изъ торчі. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИТНЯГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.