Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ситарь

Ситарь, -ря, м. Ситочникъ, дѣлающій сита. Ум. ситарчик. Гол. III. 462.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИТАРЬ"
Бахуруватий, -а, -е. Охотникъ до чужихъ женъ, ловеласъ. Черк. у.
Виклюнути, -ну, -неш, гл. = виклювати.
Дзиґарма́йстер, дзиґармі́стер, -стра, м. Часовой мастеръ. Котл. Ен. (Слов.).
Дру́жність, -ности, ж. Дружная жизнь, дружелюбіе. Та то тільки кажуть, шо у них дружність, а вони дома їдяться, як ті собаки. Канев. у.
Зачухра́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) О шерсти: растрепать. Зачухрала кужіль, що й прясти важко. 2) Быстро побѣжать. 3) Засѣчь (розгами). Улучай, каже, Іродів сину, а не то до смерти зачухраю. Стор. І. 137.
Пересовуватися, -вуюся, -єшся, гл. = пересуватися.
Під'ядлівчак, -ка, м. пт. Sitta euroраеа, поползень. Вх. Лем. 449.
Попідтягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Подтащить (во множествѣ). 2) Подтянуть. Пояси попідтягаємо, щоб менше ззісти. Г. Барв. 505.
Танчик, -ка, м. Ум. отъ танець.
Тужавіти, -вію, -єш, гл. Густѣть, крѣпнуть. Гріє сонце, а надто й вітер, то й тужавіє грязь. Могил. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.