Відпльовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. відплюватися, -плююся, -єшся, гл. Отплевываться, отплеваться. Як перейде (піп) дорогу — щастя не буде, хиба відплюєшся.
Галас, -су, м. Крикъ, шумъ, вопль. Зареготались нехрещені.... гай обізвався; галас, зик, орда мов ріже.
Гарапій, -пія, м. = гарапник. Він його як учеше гарапієм по спині!
Забанду́ритися, -рюся, -ришся, гл. = загутатися.
Здого́нити, -ню, -ниш, гл. = здоганяти. Хто два зайці гонить, жадного не здогонить.
Мерві́ти, -вію, -єш, гл. Приходить въ негодность (о соломѣ).
Плив, -ву, м. 1) Теченіе. Час плив своїм пливом. Чого Дясна у шив пошла? Шо крутиї гори. 2) збити з пливу. Сбить съ толку. Усі одного зіб'ють з пливу.
Попартачити, -чу, -чиш, гл. Испортить плохой работой (во множествѣ).
Промовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. промовитися, -влюся, -вишся, гл. Проговариваться, проговориться. Старости не промовляться.
Штим, -ма, м.
1) Короткая, мелкая шерсть, остающаяся при чесаньѣ въ видѣ оческовь.
2) Переносно: волосы у человѣка. Взяли його за штим та й вивели геть. Я тобі ввесь штим висмичу.
