Блазнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл.
1) Ребячиться, шалить.
2) Соблазняться. Як настане горе, зараз блазняться.
Запам'Ятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = запам'ятати. Школяр добре запам'ятував кожне слово.
Обранити, -ню, -ниш, гл. Ранить. То мене так підгородяне обранили, — сказав, як я спитав його, чого він закровлений.
Паритися, -рюся, -ришся, гл. Париться. Родився — не хрестився, у лазні не парився, на ввесь світ прославився.
Пожалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Сжалиться надъ кѣмъ; пожалѣть кого. Ой пожалься, милий Боже, дівчиноньки молодої.
2) Пожалѣть чего. Пожалься, Боже, собаці білого хліба.
Правний, -а, -е. Законный, основанный на правѣ. Ми позаводимо усюди правниї суди.
2) Правовой.
Свірка, -ки, ж. 1) Шворка или ремешекъ, которымъ кнутъ прикрѣпленъ къ кнутовищу. 2) Въ загадкѣ: мышь. Питалася швидка свірка, чи є хапко дома? (миша та кіт). З) Сверчокъ.
Укопувати, -пую, -єш, сов. в. укопати, -паю, -єш, гл.
1) Вкапывать, вкопать. Вкопали на майдані два стовпи. Поховали у леваді і хрестика над ним не вкопали. Став, як укопаний.
2) Только сов. в. Вырыть. Вкопай бараболі на борщ.
Укоснутися, -нуся, -нешся, гл. Привязаться. Сидить чернець, Богу молиться, як укоснулись до його чорти! Почали скушать його.
Шпортнути, -тну, -неш, гл. Пырнуть, кольнуть. Шпортнув ножем.
