За́сів, -ву, м. Посѣвъ. Оця рука у нас сього року під засівом. Дають плуги, воли сірі, ще й до того всі засіви.
Кліпкати, -каю, -єш, гл. = кліпати.
Лу́сочка, -ки, ж. Ум. отъ луска.
Окуп, -па, м. Выкупъ, выкупныя деньги. Полонян без окупу й тиранства у рідний край до роду відпускати.
Погінь, -го́ні, ж. = погонь. А я у погінь за ним, та й догнав. Не дрімай, козаче, не дрімай зо мною, сам же ти знаєш, погінь за тобою. Ум. погонечка.
Полуденний, -а, -е. Полуденный, южный. І повернув Господь од сходу буйний вітер, а другою підняв з полуденного краю.
Поноченько нар. Довольно темно. Поноченько тоді вже було, не зовсім і видко — не можно і розібрать — що воно. Уже стало поноченько добре, як ми верталися з поля.
Спороти, -рю́, -реш, гл.
1) Вспороть, изрыть. Споров (могилу) плуг тяженький.
2) Высѣчь. Бодай кат споров.
Туркотати, -чу́, -чеш, гл.
1) Ворковать. В лузі туркотала горлиця.
2) Ворчать.
3) Твердить одно и то же.
4) Стучать; барабанить. Щось гуркотит і туркотит. Барабан туркоче.
Фіранка, -ки, ж. Штора на окнѣ. Фіранки на вікнах.
