Добро́дієчка, -ки, ж. Ум. отъ добродійка.
Злускати, -каю, -єш, гл. Слущить, сгрызть (о сѣмячкахъ, орѣхахъ).
Леда́що, -ща, с. 1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, — робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. Ледащо неробоче. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що.
Люла́, -ли́, ж. Большая курительная трубка. Cм. люлька 1. Виносе йому циган таку здоровенну люлу.
Перемітуватися, -туюся, -єшся, гл.
1) Перебрасываться. Всі мовчали й ждали, вряди-годи перемішуючись кількома словами.
2) = перекидатися 7. (Чарівниці) перемітуються в кота, пса.
Підбрехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ підбріхувати.
Слабовінь, -вені, ж. Слабость. Переносно: слабый человѣкъ.
Стравний, -а, -е. 1) Удобоваримый.
2) Съѣстной, съѣдобный.
Уплисти Cм. упливати.
Цвенькати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвенькнути, -кну, -неш, гл. Говорить, сказать на чужомъ языкѣ, въ которомъ слышатся звуки ц, дз, — о полякахъ, бѣлоруссахъЛях цвенькати уже не буде. По лядські цвенькала. Кортить литвинка, коли не цвенькне.
