Виходитися 2, -диться, сов. в. вийтися, -деться, гл. безл.
1) Только несов. в. Выходить. А з дверей виходилось на один широкий ґанок.
2) Выходить, выйти, случиться. Пішли, — аж не так вийшлося.
Дорожи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Дорожиться, дорого запрашивать. Будьте ласкаві, не дорожіться: адже ж і горілка відрами дешевша, як квартами.
До-Ще́ти нар. = до-щенту.
Зажу́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. зажури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Опечаливаться, опечалиться, пригорюниваться, пригорюниться. Ото зажурилась! Та така ходить, як тума́. Вже було як зажуриться чим, то аж занедужав. Зажурився, що в мене грошей нема, — незабавно і в тебе не буде. Молодий козаче, чого зарурився?
Зашмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Подвергнуть загару, обжечь.
Ксьондз, -за, м. Католическій священникъ. В страшно-судную неділю ксьондз казання говорив.
Освячатися, -чаюся, -єшся
Перворядний, -а, -е. Первостепенный. Перворядні оперні артистки.
Повимащати, -ща́ю, -єш, гл. То-же, что и вимастити, но во множествѣ. Ой сестричко Оленочко! І світлоньки повимащай, вікна красно повитирай.
Утягати, -гаю, -єш, сов. в. утягти, -гну, -неш, гл.
1) Втягивать, втянуть.
2) Притягивать, притянуть (связывая). Наклали їх, як снопів на віз і втягли рублем. Поможи мені втягти гарбу, бо сам не втягну ніяк.
