Зв'яли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ; обезсилить.
Криниця, -ці, ж.
1) Ключъ, родникъ, источникъ. Піди до криниці; поки півні не співали, умийся водою. До доброї криниці стежка утоптана.
2) Одно изъ созвѣздій. По дорозі (млечный путь), саме в розсохах єсть криниця — чотирі зірки, а від неї пішла дівка з відрами — три зірки. Ум. криниченька, криничка. Ой у полі криниченька на чотирі зводи. Зайду до тієї кринички, що я чистила, то, може, там нап'юсь.
Перетнути, -ну́, -не́ш, гл. = перетяти.
Посунути, -ся. Cм. посувати, -ся.
Пустопашний, -а, -е. . — худо́ба Скотъ, не употребляющійся въ работу.
Розгрішення, -ня, с. Разрѣшеніе грѣховъ. Яка ісповідь, таке й розгрішення.
Самовар, -ру и самоварь, -рю, м. Самоваръ. Ухватив, як панського самовару.
Татуленьків, -кова, -ве, татулів, -лева, -ве Принадлежащій татулеві.
Тюгу! меж. = тю.
Царя, -ряти, с. = цареня.
