Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сівба

Сівба, -би, ж. Сѣяніе. Гн. і. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІВБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІВБА"
Гниль, -лі, ж. Гниль. К. Іов. 55.
Жвакуня, -ня́ти, с. Маленькій чавкунъ. Ум. жвакуня́тко, жвакуня́точко.
Обкладки, -док, ж. мн. = обклад. Харьк.
Повноспиний, -а, -е. Имѣющій ровную и широкую спину. Це віл повноспинний, — везтиме добре. Волч. у.
Понашепуватися, -пуємося, -єтеся, гл. = понашевкуватися. Це вже після запорожців понашепувались сюди пани. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Сирняччя, -чя, с. = сирняк. Вх. Зн. 36.  
Спрямуватися, -муюся, -єшся, гл. Взять направленіе. Вітер спрямувався з заходу. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Устригти, устрижу, -жеш, гл. 1) Отстричь, отрѣзать. 2) Сдѣлать, отхватить. Він мир вам славний устриже. Котл. Ен. VI. 59.  
Чудесний, -а, -е. Чудесный. Се килим самольот чудесний. Котл. Ен.
Щадок, -дку, м. Потомокъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІВБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.