Вівчарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Сопілка вівчареві втіха. Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. Ум. вівчарик.
Жовня́ний, -а, -е. Относящійся къ жовні.
Заробітча́нин, -на, м. Работникъ, идущій на заработки.
Пильність, -ности, ж.
1) Прилежаніе.
2) Безотлагательность, спѣшность.
3) Пристальность.
Пирскач, -ча, м. пт. = омелюх.
Піснота, -ти, ж. Все постное.
Позаплутувати, -тую, -єш, гл. Запутать (во множествѣ).
Поточитися, -чу́ся, -чишся, гл.
1) Покачнуться, зашататься (о человѣкѣ). Куди не піпхнуть, туди й поточишся. Турн перший зацідив Енея, що з пліч упала і керея, Еней був поточивсь назад.
2) Броситься, побѣжать, поплыть. Поточились із хати не озираючись. Півень кинувся йому в лице; поросята та индики поточились під ноги. Щука плеснула хвостом да й поточилась на дно, а далі виплила.
Розширяти, -ряю, -єш, сов. в. розширити, -рю, -риш, гл. Расширять, расширить, распространять, распространить.
Стерти, -ся. Cм. стирати, -ся.
