Зачми́хати, -хаю, -єш, гл. Зафыркать. Зачмише як кабан.
Казна, -ни́, ж. Казна, деньги. (Заимствовано изъ русскаго языка). Їздив наш бурмистер до князя Ромодановського з грошима у московську казну. Є казна, та ніхто не зна.
Клунище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стоитъ клуня. А на той час Антін гній із клунища возив.
Коверза, -зи, ж. 1) Раздумье, размышленіе. Об миленькій своїй дитині водив по мізку коверзу. 2) Чепуха. Лемішка хотів і собі закидати по московській... але замолов таку коверзу, що тільки сам махнув рукою.
Люба́йстер, -тру, м. Алебастръ.
Малова́жний, -а, -е. Не имѣющій значенія, незначительный.
Оприни, -рин, ж. мн. Крыжовникъ.
Переплакати, -чу, -чеш, гл. 1) Перестать плакать. Переплакала вже дитина, затихла. 2) Проплакать. Чи знаєш ти, що я переплакала? 3) Выплакаться. Переплакала б, перемучилася б раз та й забула. Побий мене, миленький, уночі, то я переплачу, білу постіль стелючи. 4) — що. Плачемъ избавиться отъ чего. А може лихо переплачу. 5) — ноги. Превзойти плачемъ.
Підгайстер, -тра, м. = підгейстер.
Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). 2) Крики (на кого), брань.
