Бревкання, -ня, с. Жранье.
Бубусі гл. Дѣтск.: падать, упасть.
Гаїна, -ни, ж. = гай. В зеленій геїні, при низькій долині, козак грає і співає о любій дівчині.
Дола́зити, -ла́жу, -зиш, сов. в. долі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Долазить, долѣзть. 2) Добираться, добраться, дотаскиваться, дотащиться. От і долізла до якогось писарчука у тяжиновому халатику. Як хан долізе до Криму.
Забу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Плісня, -ні, ж. 1) Плѣсень. 2) = плішня.
Сотницький, -а, -е. Сотничій.
Ставити, -влю, -виш, гл.
1) Ставить, уставлять.
2) Строить. На льоду дурний хату ставить. Треба ставити дзвіницю посеред села.
3) — на о́чі. Давать очную ставку.
4) — чим. Выставлять чѣмъ. Не ставити мого батенька брехуном.
Убожество, -ва, с. Убожество, бѣдность. Я твоє багацтво переживу, а ти мого вбожества не переживеш.
Щебетнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ щебетати. Дай водиці напитися, дівчино хороша! — Та чому ні, — щебетнули, — ось вода погожа.