Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ментуз

Менту́з, -за, м. Рыба налимъ, Gadus lota.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНТУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНТУЗ"
Віхало, -ла, с. = віхола. Мир. Пов. І. 112.
Канцурря, -ря, с. Лохмотье, отрепье. Превеликий п'яниця, обшарпаний, в канцуррі. Ном. № 4625.
Незмінний, -а, -е. Неизмѣняемый; неизмѣнный.
Одір.. Cм. відірвати, -ся.
Повистромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Выставиться, виткнуться (во множествѣ).
Прищебнути, -ну, -неш, гл. Застегнуть. Прищебни гаплик.
Сиріти, -рію, -єш, гл. Сырѣть.
Ситячий, -а, -е., Ув. отъ ситий. Очень жирный, тучный, толстый. Ситяча вівця. Конст. у.
Тюгукання, -ня, с. = тюкання. Шейк.
Щавух, -ху, м.заячий. Oxalis Acetosella L. ЗЮЗО. І. 130. Cм. щавель заячий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕНТУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.