Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ментуз

Менту́з, -за, м. Рыба налимъ, Gadus lota.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНТУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНТУЗ"
Ділени́на, -ни, ж. Дѣлежъ. МУЕ. ІІІ. 169.
Зав'Яза́ти, -ся. Cм. зав'язувати, -ся.
Лищи́ця, -ці, ж. Раст. Gipsophila muralis. ЗЮЗО. І. 124.
Осіло нар. Осѣдло.
Пожолобитися, -блюся, -бишся, гл. Покоробиться.
Поторжка, -ки, ж. Торгъ, торговля. Сьогодня на базарі нема поторжки. Лебед. у.
Ракавка, -ки, ж. = раканя. Вх. Уг. 264. Cм. рахкавка.
Скляниця, -ці, ж. Стаканъ. Тоді крівю наповнились блюда і скляниці. Чуб. І. 173. Пішла до пивниці, взяла дві скляниці, в одну наточила солодкого меду. Гол. І. 81.
Шишкобгальниця, -ці, ж. Дѣлающая шишки 3. Мил. 149.
Шпент, -ту, м. Въ выраженіи: до шпенту. До тла. Хата до шпенту згоріла. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕНТУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.