Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

меньок

Меньо́к, -нька, м. = мень. Котл. Ен. IV. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНЬОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНЬОК"
Австрія́чка, -ки, ж. Австрійка.
Аґрусо́вий, -а, -е. Крыжовниковый. Аґрусовий кущ.
Вилиці, -ць, ж. мн. 1) = вила 2. Шух. І. 194. Также какъ часть мотовила. Шух. І. 150. 2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. Шух. І. 299. 3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. Шух. I. 153. 4) Часть цѣпа. Cм. вуголов. Шух. I. 166. 5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. Павлогр. у. (Залюбовск.). 6) Затылокъ рыбы. Шух. I. 224.
Горба́стий, -а, -е. Холмистый. Горбастий цвинтарь у молодого лікаря, т. е. многіе умираютъ. Ном. № 13933.
Душогу́бка, -ки, ж. 1) Душегубка, убійца. Ой помалу, малу, душогубко, грай, да не врази ж мого серденька вкрай: ти ж мене, сестро, з світу згубила, ніж у серденько да й устромила. ЗОЮР. II. 22. 2) Маленькая лодка, преимущественно выдолбленная изъ одного дерева. Вас. 152. Сим. 152.
Піддурювання, -ня, с. Обманъ, обманываніе, надувательство.
Пожовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Пуцьнути, -ну, -неш, гл. Упасть, бухнуть.
Синовець, -вця, м. 1) Сынъ. І батько й матінка його.... пили, гуляли, веселились за щастя синовця свого. Мкр. Г. 61. Маруся синовця родила. Мкр. Г. 68. 2) Племянникъ, сынъ брата. Желех.
Страждати, -даю, -єш, гл. Страдать. Страждала твоя мати так довго. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕНЬОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.