Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

меньок

Меньо́к, -нька, м. = мень. Котл. Ен. IV. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНЬОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНЬОК"
Бистрень, -ня, м. Потокъ, быстрый ручей. Брати мої невірні, як той бистрень, що дзюркотить на провесні в долині. К. Іов. 14.
Блищавка, -ки, ж. Phoxinus rivularis. Вх. Уг. 227.
Вабитися, -блюся, -бишся, гл. Быть привлекаемымъ, прельщаемымъ: льститься на что.
Гри́цки, -ків, м. мн. раст. Circium canum. МВ. ЗЮЗО. І. 118.
Запу́кати, -каю, -єш, гл. Застучать.
Науверти нар. Обиняками. Угор.
Повчитися, -вчуся, -вчишся, гл. 1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми. Кв. 2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились Екатер. у.
Розмиритися, -рюся, -ришся, гл. Разсориться.
Розм'якушити, -шу, -шиш, гл. Расплющить, раздавить. Сів та й розм'якушив квітку. Подольск. г.
Тестюра, -ри, м. Грубо-ласкат.: тесть. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕНЬОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.