Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мервити

Ме́рвити, -влю, -виш, гл. Комкать, мять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРВИТИ"
-Б I. Cм. би.
Вада, -ди, ж. 1) Вредъ. Отим за оце і вади не буде. Канев. у. 2) Недостатокъ. Нема чоловіка без вади. Ном. № 2416.
Вигодинитися Cм. вигодинюватися.
Вочі, -чей, с. = вічі. Ном. № 10314.
Їдання, -ня, с. Ѣденіе. Трепав з роботи, з сухоти, з їдання.
Налоскота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Нащекотать.
Ошатно нар. Нарядно. Хоч не ошатно, та здатно. Ном. № 11251.
Приведенник, -ка, м. Сынъ жены, рожденный ею отъ перваго мужа и приведенный въ семью второго. Ум. приведе́нничок.
Роззявкуватий, -а, -е. Разиня, невнимательный. Мужик роззявкуватий. Черк. у.
Розсвітити, -чу, -тиш, гл. Разжечь, заставить ярко горѣть. Запали в печі!... От вона розсвітила. Рудч. Ск. II. 62. Розсвітив йому свічку, аж з очей іскри летять. Ном. № 3978.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕРВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.